Мій день у Цхалтубо
Більшість туристів із Заходу їдуть до Грузії по вино, їжу та гори. Я приїхав заради покинутого радянського курорту.
Цхалтубо будували як курорт для радянських трудящих, з мармуровими санаторіями, схожими на палаци. Коли Союз розпався, нова грузинська держава не мала грошей на його утримання, і більша частина просто почала руйнуватися.
В одному із санаторіїв я почув важкі кроки на першому поверсі. Виявилося, що це корови і свині бродять колишнім вестибюлем.
Нагорі була величезна бальна зала, колишній кінотеатр і декор, якого не чекаєш від руїн. У цій розкоші й був сенс: вона казала робітникам, що тепер вони мають те, що до революції могла собі дозволити лише аристократія.
У деяких будівлях досі живуть родини, які втекли від війни в Абхазії в 1990-х, і в одній із них мешканці взяли з мене невелику плату за вхід. Саморобні житла й сараї, вбудовані в старі корпуси, нагадали мені Fallout або «Метро 2033».
У відреставрованій будівлі неподалік я знайшов Сталіна, намальованого серед робітників і вчителів. І так, радянські курорти славилися курортними романами, недарма вислів «курортний роман» живий досі.
